До Дня Закоханих:Як почуття в хованки грали, або Відколи кохання сліпе?

Давня притча розповідає, що якось зібралися в одному куточку землі разом усі людські почуття. Коли НУДЬГА позіхнула вже втретє, БОЖЕВІЛЛЯ запропонувало:
– А пограймо в хованки!
ІНТРИГА підвела брову:
– Хованки? Що це за гра?
І БОЖЕВІЛЛЯ пояснило, що хтось із них, наприклад, воно, жмурить – заплющує очі й рахує до мільйона, а інші ховаються. Той, кого знайдуть останнім, жмуритиме наступного разу і так далі.

ЕНТУЗІАЗМ затанцював з ЕЙФОРІЄЮ, РАДІСТЬ так стрибала, що переконала СУМНІВ, ось тільки АПАТІЯ, яку ніколи нічого не цікавило, відмовилася брати участь у грі. ПРАВДА вирішила не ховатися, тому що врешті її завжди знаходять, ГОРДІСТЬ сказала, що це абсолютно безглузда гра, БОЯЗЛИВІСТЬ не хотілося ризикувати.
– Раз, два, три... – почало рахунок БОЖЕВІЛЛЯ.
Першою сховалася ЛІНЬ за найближчим каменем на дорозі, ВІРА піднялася на небеса, а ЗАЗДРІСТЬ сховалася в тіні ТРІУМФУ, який своїми силами зміг вилізти на верхівку найвищого дерева. ШЛЯХЕТНІСТЬ дуже довго не могла сховатися, оскільки кожне місце, яке вона знаходила, здавалося ідеальним для її друзів: кришталево чисте озеро – для КРАСИ; розщелина дерева – для СТРАХУ; крило метелика – для ХТИВОСТІ; подих вітру – для СВОБОДИ. Отже, воно замаскувалося в промінці сонця. ЕГОЇЗМ, навпаки, знайшов тільки для себе тепле і затишне місце. БРЕХНЯ сховалася на дні океану (насправді вона сховалася у веселці), а ПРИСТРАСТЬ і БАЖАННЯ зачаїлися в жерлі вулкана. ЗАБУДЬКУВАТІСТЬ навіть не пам’ятала, де вона сховалася, але це не важливо.
Коли БОЖЕВІЛЛЯ дорахувало до 999999, КОХАННЯ все ще шукало, де заховатися б, але все вже було зайнято. Але раптом воно побачило чудовий трояндовий кущ і вирішило сховатися серед його квітів.
– Мільйон, – сказало БОЖЕВІЛЛЯ й стало шукати.
Першою воно, звичайно ж, знайшло ЛІНЬ. Потім почуло, як ВІРА сперечається з Богом, а про ПРИСТРАСТЬ і БАЖАННЯ воно дізналося з того, як тремтить вулкан, потім БОЖЕВІЛЛЯ побачило ЗАЗДРІСТЬ і здогадалося, де ховається ТРІУМФ. ЕГОЇЗМ і шукати було не потрібно, тому що місцем, де він ховався, виявився вулик бджіл, які вирішили вигнати непрошеного гостя. У пошуках БОЖЕВІЛЛЯ підійшло напитися до струмка і побачило КРАСУ. СУМНІВ сидів біля паркану, вирішуючи, з якого ж боку йому сховатися. Отже, всіх було знайдено: ТАЛАНТ – у свіжій і соковитій траві, СУМ – у темній печері, БРЕХНЮ – у веселці (якщо чесно, то вона ховалася на дні океану).
Ось тільки КОХАННЯ знайти не могли.
БОЖЕВІЛЛЯ шукало за кожним деревом, у кожному струмочку, на вершині кожної гори і нарешті воно вирішило подивитися в трояндових кущах, а коли розсунуло гілки, почуло крик. Гострі шпильки троянд поранили КОХАННЮ очі. БОЖЕВІЛЛЯ не знало, що робити, плакало, просило вибачення і, щоб спокутувати свою провину, пообіцяло стати поводирем. Відтоді КОХАННЯ сліпе, а БОЖЕВІЛЛЯ водить його за руку...