Коли ми говоримо про людей з синдромом Дауна ми повинні пам'ятати, що вони, як і всі ми, мають свої мрії, страхи, амбіції та почуття. І вони не "діти сонця" чи "сонячні", вони особистості.
Друзі, хочемо нагадати, що народження дитини з синдромом Дауна не залежить від способу життя, спадковості, рівня освіти чи соціального статусу і моральних якостей, батьків. Синдром Дауна не знає кордонів і може торкнутися будь-кого.
Та говорячи про права та прийняття суспільством людей з синдромом, ми маємо пам'ятати, що інклюзивність означає не просто включення, а це в першу чергу про рівність, визнання та повагу.
В цей день важливо також говорити про проблеми, з якими стикаються родини та самі люди з синдромом Дауна. Окрім ще достатньої кількості питань у впровадженні інклюзії у закладах освіти, реабілітації та підтримки родин. Окремою великою проблемою є все, що стосується дорослого життя: позашкільне навчання, робота та автономне проживання. Як суспільство, ми маємо сприяти покращенню якості життя, в якому можливе гідне та щасливе життя людей з синдромом Дауна.
Немає коментарів:
Дописати коментар